 Вчені встановили, що у процесі навчання новим знанням або навикам головний мозок навмисно стирає свіжу інформацію з пам’яті, що можна використовувати для створення ліків, які видалять небажані спогади.
Дослідники вже багато років не можуть зійтися в думці, чому свіжоотримані знання у більшості людей легко випаровуються з часом. Одні вважали, що причиною цьому - природна нестабільність свіжих спогадів, другі вважали, що це відбувається у зв’язку з надходженням до мозку нової інформації.
Вчені з Лабораторії Колд Спрінг Харбор у США, під керівництвом професора І Чжуна, вперше показали, що процес стирання свіжої інформації у мозку активно протікає під впливом спеціального біохімічного процесу.
У роботі з плодовими мушками-дрозофілами учені показали, що за стирання інформації з мозку відповідає спеціальний білок, який називається Rac. Блокування його роботи під час експерименту призводило до того, що мушки істотно довше зберігали пам’ять про отриману від учених інформацію. Якщо ж рівень цього білка був підвищений штучним чином, то інформація у мушок стиралася помітно швидше, ніж у підконтрольної групи.
Для того, щоб показати це, вчені провели серію експериментів, в яких використовували два огидних для мушок запахи. Піддаючи мушок невеликому електричному удару в разі вдихання ними одного із запахів, вчені прищепили комахам бажання уникнути цього запаху на користь іншого.
У першому експерименті вчені через певні проміжки часу просто перевіряли, чи здатні мушки пригадати, що одного із запахів слід уникати. У другому експерименті вчені змусили мушок навчитися розрізняти два інших запахи, після чого, у третьому експерименті, повністю заплутали комах, супроводжуючи електрошоком дію того запаху, до якого мушки після першого експерименту повинні були тягтися, аби уникнути удару струмом.
В усіх випадках мушки поступово забували те, чому їх спочатку навчили, причому це відбувалося під впливом білка Rac, активація роботи якого відбувалася істотно раніше, якщо мушок змушували завчити нову інформацію, або збивали з пантелику протилежними за змістом даними.
Учені показали, що якщо генетичним шляхом блокувати роботу цього білка, то мушки здатні утримувати спогади набагато довше, ніж звичайн. Штучне ж підвищення рівня Ràñ провокувало швидшу втрату завченої інформації.
Автори дослідження вважають, що розуміння того, як відбувається втрата завченої інформації на рівні біологічних молекул, дозволить вченим зрозуміти яким чином влаштована пам’ять.
"Ми досі точно не знаємо, як відбувається запам’ятовування інформації на клітинному і молекулярному рівнях: що утворюється і що стирається" - сказав Чжун, слова якого наводить прес-служба видавництва Cell Press, що випускає журнал.
Механізм, відкритий ученими на прикладі дрозофіл, може бути актуальним і для ссавців, у тому числі і людей.
"Крім того, білок Rac або пов’язані з ним біологічні молекули можуть бути використані як мішені для ліків, призначених для стирання спогадів", - додав Чжун в інтерв’ю виданню Live Science.
Такі ліки можуть використовуватися для стирання у людей обтяжливих або неприємних спогадів, наприклад про перенесену травму.
Нагадаємо, у лютому минулого року голландські вчені описали властивість ліків від сердечних хвороб стирати з пам’яті тяжкі спогади. За матерiалами: РИА Новости |
